Україна - країна багата на родючі чорноземи, які займають близько 22 млн. га, або 65% орних земель. Ці чорноземні грунти володіють досить високою родючістю. Проте, досвід виробництва і наукові дослідження свідчать, що інтенсифікація землеробства призвела до значної деградації чорноземів і зменшення їх ефективної родючості.

Високий ступінь розораності, збільшення площ зрошування та осушення, інтенсифікація механічного обробітку – ці та інші фактори зумовили інтенсивний розвиток процесів деградації:
- зростання площ еродованих земель;
- зменшення вмісту гумусу в грунті;
- погіршення фізичних та фізико-механічних властивостей грунтів і в т.ч. підкислення грунтів та їх ущільнення.

До 1990 р. інтенсивність деградаційних процесів у значній мірі послаблювались за рахунок хімізації та меліорації земель, збільшення обсягів використання органічних добрив, вапнування грунтів та інших заходів для підвищення їх родючості.

Науково-обгрунтована потреба в мінеральних добривах в Україні складає 8,55 млн. тонн діючої речовини при одночасному внесенні 280-300 млн.тонн органічних добрив. При такій кількості використаних мінеральних та органічних добрив можна забезпечити бездефіцитний баланс поживних речовин у грунті, запобігти зростанню втрат гумусу і розвитку процесів деградації грунтів.

Обсяги виробництва і необхідного споживання мінеральних добрив в Україні на період до 2005 року (в тис.тонн діючої речовини) наведені у таблиці 1. На жаль вносилось добрив у 10-12 раз менше від потреб. На загальні обсяги споживання фосфорних добрив і їх внесеня впливало збільшення закупівельних цін в 2,6 – 3,1 рази та зменшення питомої ваги сільськогосподарських угідь, на яких вносились мінеральні добрива.

Баланс можливого виробництва і необхідного споживання мінеральних добрив в Україні.


Виробництво фосфатів у світі


На виробництво фосфатовмісних мінеральних добрив використовується 80-90% видобутих фосфатних руд. Світовий видобуток фосфатної сировини (ФС) корелюється з чисельністю населення Землі. За останні 25 років світове виробництво фосфатів склало 3,3 млрд.тонн, в окремі десятиліття зростання виробництва нерівномірне. В наш час потреби у фосфатах складають 43 млн.т Р2О5, передбачається середнє щорічне збільшення потреб на 2,5%, що призведе до споживання в 2050р. 100 млн.т Р2О5 (320 млн.т ФС). Чисельність населення Землі відповідно збільшиться з 6 млрд. до 10 млрд. жителів.

Світові запаси фосфатних руд оцінюються в 63 млрд.т Р2О5 і виявлені більш ніж в 60 країнах, з них 80% зконцентровані в Марокко, США, Китаї , Росії та Казахстані.